- бранець
- -нця, ч., нар.-поет.1) Полонений, військовополонений.2) діал. Рекрут, новобранець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бранець
Смотреть что такое "бранець" в других словарях:
бранець — [бра/неиц ] н ц а, ор. нцеим, м. (на) нцеив і/ н ц у, мн. н ц і, н ц іў … Орфоепічний словник української мови
бранець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бранка — и, ж. 1) нар. поет. Жін. до бранець. 2) тільки одн., діал.Рекрутський набір … Український тлумачний словник
бут — I у, ч. Будівельний камінь, що використовується головно для фундаменту. II у, ч., діал. Молода зелена цибуля. III а, ч., іст. За часів набігів ординців на Україну – бранець, силоміць навернений у мусульманство … Український тлумачний словник
полоненик — а, ч. Людина, яку взято в полон; бранець … Український тлумачний словник
уймак — а/, ч., іст. Захоплений у неволю, бранець … Український тлумачний словник
ясирник — а, ч., іст. Бранець. Татарський ясирник … Український тлумачний словник
полонений — ім. (той, кого взято в полон), бранець; полонянин; військовополонений (під час війни); язик (від якого можна дістати потрібні відомості) … Словник синонімів української мови
